Kozak Talks Podcast

Від підробленого паспорта до досягнень у батлах: Надихаюча історія Жені No Limit

MC NO LIMIT Season 1 Episode 52

Send us a text

Що відбувається, коли твій паспорт підроблений?

Що станеться, якщо ваш паспорт виявиться фальшивим? Уявіть собі страх і розгубленість, коли через чужу помилку опиняєшся в ізоляторі тимчасового тримання.

У сьогоднішньому епізоді ми занурюємося у захоплюючу історію Жені, відомого як No Limit, який зіткнувся з цим жахливим досвідом разом зі своєю матір'ю. Женя розповідає про свій шлях від життя в Україні до Великої Британії, проблеми з документами та реальність перебування під вартою, проливаючи світло на труднощі, з якими стикаються українці за кордоном.

Але це не все про боротьбу. Женя також розповідає про свої неймовірні досягнення в реп-батлах і про те, як ці змагання стали його шляхом до самопізнання. Приєднуйтесь до нас, щоб повернутися до нашої першої зустрічі з Женею в пабі Hackney Wick і почути його надихаючу історію про наполегливість і надію.

Цей епізод сповнений мотивації та нагадує, що незважаючи на труднощі, завжди є спосіб боротися за краще майбутнє. Не пропустіть цю потужну історію стійкості та тріумфу!

MC NO LIMIT
Instagram 

Kozak Talks podcast YouTube

Speaker 1:

Коза Топс І в калеї нас зупинили і побачили, що там додивилися, коротше побачили, що цей паспорт був фейк. Нас посадили з мамою на 4-5 місяців в detention center. Це була тупо тюрма. Мій батько ще з 90-х там. Він взяв з собою диктофон, все записав. Сказав, слухай, я тебе зараз це все скажу, що ти торгуєш дітьми. Батлів мене запрошували, платили по 5 тисяч баксів за те, щоб я виступив на різних платформах. Я буду це робити до того часу, поки я живий.

Speaker 2:

Йоу-йоу-йоу, можна сказати сьогодні вже епосод 52, ні? Є-є. Так Так, шановні, дорогі українці, це епізод 52, в мене сьогодні в гостях No Limit, Женя, зватися його офічно, можна сказати, ім'я, з України, англо-українець також, як я, який проживає в Великобританії, новий час, в мене сьогодні на Коза Токс подкасті. У нього цікава історія. Я його тебе зустрів два

Speaker 1:

роки

Speaker 2:

тому. Ми з тобою зустрілися в пабі. Можливо, десь в такому пабі. Хакні Вік. Так, Хакні Вік. І я пам'ятаю одну фразу, я коли тебе побачив зустрітися з ще одним таким англо- тебе запросити на подкаст але зараз вже роблю масштабний

Speaker 1:

Я вже маю тебе в себе себе на коза токс дуже дякую дуже дякую мені дуже приємно бо я бачу як ти розвиваєшся бачиш що ти робиш і мені дуже подобається і то що було два роки назад тоді це зовсім інший рівень.

Speaker 2:

Дякую. Дивися, Жень, ми почнемо, я хочу тебе запитати ice-breaking questions, розірити тебе,

Speaker 1:

і

Speaker 2:

потім ми почнемо твою маленьку історію в Україні, твій переїзд в Британію, як ти тут ріс. Ми також знаємо, що ти займаєшся рапом тут, в тебе музика дуже класна, ти

Speaker 3:

робиш чудово, виростаєш.

Speaker 2:

Також я знаю, ти тоді співав на русскій, зараз перейшов на українську мову.

Speaker 1:

Так,

Speaker 3:

так є.

Speaker 2:

Щоб ти розказав нашим слухачам і гладачам, в нас дуже велика кататорія слухає нас в Британії, Україна, Канада, ну, різниця. І ми хочемо тебе розвити, щоб ти міг теж зробити якісь друзі колаборації з друзями, другими українцями, які живуть за кордоном.

Speaker 1:

Йоу, пишіть мені в інстаграм NoLimitMusic, якщо хочете робити колаборації, я тут. Айє.

Speaker 2:

Добре. Я почну тебе запитаю. Я готовий. Добре, йдемо далі. Що унікальне для тебе було, коли ти перший раз приїхав в Британію культурою? Що тебе унікальне було вразило для британської культури?

Speaker 1:

Перше, що мене вразило, напевно, мультикультурність столиці. Так, що Лондон після України, такий був культурний шок у мене, бо тут так багато людей з світу, з різних частин світу. І мене це дуже вразило, бо в мене ніколи не було африканських друзів.

Speaker 2:

З Ямайки або з Ємбруси.

Speaker 1:

Неважливо. Так, в мене ніколи не було таких друзів і мені було цікаво, як люди. Мені було цікаво побачити цю культуру, пізнати цю культуру і бути частиною цієї культури. Але все зайняло час. По-перше, я не розмовляв англійською мовою, коли я сюди приїхав. Я був дуже маленький, мені було щось там 13 років. Це було важко, але я якось. Пішов коли в школу, от мені напевно це далося легше. В школі всі мого віку були учні, і всі мені завжди допомагали вивчити англійську. Був такий момент, що ти розмовляєш щось не так, кажеш, вони не переживають, і говори так і так, це правильно сказати. І ніхто з мене ніколи не стібався, що от, англійсько-хірово

Speaker 3:

говорить, щось

Speaker 1:

таке. Але мене шокувало, напевно, школа мене більше всього шокувала. Я був один білий в класі. Так, і це круто було, бо етеншину до мене було дуже багато і поганого, і негативного, і позитивного. Але це був досвід. В будь-якому разі для мене це був найвеликий досвід в житті. місці зливаються, дружать і якось співпрацюють. І мені здається, оце, напевно, самий перший такий момент, де я вау, такий, що, де я? З ким я? Взагалі, мені там щось кажуть, я такий, йоу, я не розумію нічого Полюбив і Англію, і полюбив напевно і школу в якомусь сенсі, бо я спочатку прийшов, в мене був дуже такий настрій трошки оптимістичний. В мене був такий друг Тарас, він ще є, дай йому Бог здоров'я, Тарас

Speaker 3:

зі Львова, десь твого сайзу, такий хлопака добрий

Speaker 1:

український. І він, коротше, тримав школу. Він теж тут довго живе? Він теж довго живе, він хед оф сек'юріті. Якщо цікаво,

Speaker 3:

можу скинути

Speaker 1:

контакт. І Тарас, от ми подружились з Тарасом і якось збалансувалось моє життя в школі.

Speaker 2:

А ти зараз з історії йдеш. Якому році ти приїхав сюди? Я приїхав сюди в 2000-му.

Speaker 3:

А Тарас в 99-му? Чи 98-му? Він рік чи за два роки? чи за 2 роки. Компанія також консультує щодо отримання постійного місця проживання та громадянства Великої Британії. Ми можемо пишатися своїми численними перемогами та визнанням у галузі, так як ми входимо до провідних юридичних рейтингів, таких як Legal 500, де нас визначають за високу якість обслуговуванняна професійна юридична допомога, звертайтеся до нас, адже ми прагнемо досягти найкращих результатів для своїх клієнтів.

Speaker 2:

Ти приїхав з мамою сюди, а твої батьки вже тут були?

Speaker 1:

Получилось так, що. Це така дуже цікава історія, але я скажу швиденько. Мої батьки пере Ми переїхали сюди ще в 94-95-му, щось таке, десь там. І потім вирішили мене привезти, бо я був малий, я залишався з бабусею. У мене повний «no limit» був там.

Speaker 2:

А звідки з України сам?

Speaker 1:

Я народився в Умані, але жив у Чернівцях. Я чернівецький, але в Умані я просто до бабусі приїжджав. В коло Умані, так можна сказати. А Чернівці для мене дуже важливе місце в дитинстві було. Де я виріс, це таке сурове місто в Україні, але дуже гарне, дуже класне. Хто не був, будь ласка, you're welcome.

Speaker 2:

Що ти пам'ятаєш, коли ти ріс в Україні? Твої батьки вже поїхали в Британію. Що ти пам'ятаєш, коли ти ріс? Бо я що пам'ятаю? Мої батьки мені передволили ці сумки величезні, Lego, що хочеш. Ми відчували, як ролі там.

Speaker 1:

Лего в мене не було, але знаєш, що вони мені прислали? Велосипеда. Класного такого. Саме кращий велосипед був у всьому Умецькому районі. Я на цьому ровер я купив мопед собі. Мені це дуже подобалось, я люблю дуже мотоспорт і механіку, ну, взагалі, мені подобається і авто також. Про це ми ще поговоримо трошки пізніше. вирішилось бути вільним, свободним. І це, напевно, перше, що в мене так, знаєш, десь в душі, що я такий, я вільний І батьки, коли приїхали і мене привезли сюди, в мене це звузилось дуже до такого, що я там з батьком жив в одній отакій кімнаті, як ця, навіть менше. І батько завжди працював, я ще в школу не ходив, це я тільки приїхав там літом. Зовсім інше життя, зовсім інший інвірумент. Я буду говорити трошки по-англійськи,

Speaker 3:

я

Speaker 1:

переводжу навіть

Speaker 3:

на, ну, тіпа, з

Speaker 1:

англійською я вже тут 25 років, тому мені трошки важко. Я думаю,

Speaker 2:

наші глядачі зрозуміють. Вони розуміють, бо я англоукраїнець.

Speaker 1:

Про англоукраїнець. Ти пам'ятаєш тему англоукраїнців? Бо я прийшов до козака і кажу, хлопче, так ти ж англо-українці і це дуже цікава тема, яка має дуже великий охват. Так, вплив великий. через твоє шоу, дякувати Козак Шоу, що він займається цим, і він шукає різних людей з різних

Speaker 3:

професій,

Speaker 1:

напрямків, так, так, так. І англо-українці, це Тоже тема. Тоже тема. Бо я скажу так, 20 років тому, 25 років тому, українців зовсім тут не було. Що в мене друг Тарас, от він був з того часу, він і залишається до цих пір таким один із. У мене ще мій кум, він також, можна сказати, що він англоукраїнець. В 2001 році він приїхав. І українців я так багато не знаю. Ще десь хтось там був колись там але більшість людей тут були літовці латиші поляки Естонія

Speaker 2:

болгари болгари румени

Speaker 1:

болгари румени трошки пізніше вже Ну вони були але були руми трошки поляки. Поляків дуже багато тут було. І вони, мені здається, перші, хто так інтегрувався в країну цю. І потім прийшли літовці. Вони інтегрувались, і вони зараз дуже добре роблять тут. В них супермаркети, з'їздять в Бектон, ви побачите, кожен другий з Літви. Тому коли я приїхав, в мене друзі були літовці із Сінньої Європи. З Сінньої Європи, обов'язково. Так, бо в них була можливість переїхатися. Навіть якісьто переїхали в Литву, в Латвію, у них була можливість отримати європейський паспорт і приїхати сюди так рано, ще до того, як українці знали про цю Англію, можна так сказати. Зараз українці знають дуже добре про Англію, дуже багато зараз приїхали. На жаль, таким чином дуже багато людей, може, і зненавиділо того, що українці приїжджають сюди, це мені кажуть якісь рускі літовці, чи там латаші в Україні. А я кажу, слухай, якби твої батьки не переїхали в Європу, і не переїхали в Латвію, чи не залишились в Латвії, і ти не мав би паспорта, то ти би теж сюди не приїхав. Ти приїхав і кажеш це тут на українців. Англія вільна країна для всіх. І дякувати королеві, королю, що вони так зробили, що ви всі сеньору приїжджають, бенефіти вам дають, вам все дають, вам все на тарілочці підносять. Коли я був малим, я розкажу, як це колись працювало. Я приїхав, батько мій працював, але для тогоівник, коли ти мав приходити туди, тобі видавали, але ніякі гроші не платили. Гроші нікому не давали. Давали ваучер на Сейнсборіс на 50 фунтів на неділю чи на скільки. І казали, все йди. Ось так це колись було. Цініть те, що у вас є. Бо завтра цього може не бути.

Speaker 2:

Ти приїхав, дуже цікаво ти сказав момент. Ми до того дійдемо, що ти сказав до того, що поляк мовить. Це теж така тема дуже класна. Я думаю, це треба зробити ще один такий подкаст. Ми з тобою вже думали, що з Але це чому я тебе запрошую сюди, щоб відкрити тебе, а потім вже зробити з англо-українцями. Це буде цікаво. Скажи мені, будь ласка, ти коли приїхав, ти вже приїхав в Британію, ти розкажеш тою темою.

Speaker 1:

no-transcript і якось так легко заїхати в Англію через онлайн-заповнення і приїхати. Ні, такого не було. Був дуже важкий момент. Ми зробили три паспорта. Робили три паспорти, які ми до цього зробили, вони не спрацювали. Ми перший раз нас спіймали на Eurostar Бельгії. Ми залишались в Бельгії, їхали через Калей. І в Калей нас зупинили і побачили, що там додивилися, коротше, побачили, що цей паспорт був фейк. в detention center, це була тупо тюрма. Тупо тюрма. Мені було 12 років. Я там день народження празднував, щоб ви розуміли. Це була тюрма з камерами, з двохярусними кроватями. Вас відпускали тільки на пару годин на кухню. Там такий міні-гарден декорували. Були всіма людьми. Мені було цікаво. Сталося, сталося. Мене це не дуже запарило, бо там я знайшов себе. Там я знайшов час поділитися своїми думками, поділитися тим, що в мене на душі і на серці, і почав писати вірші. Я не думав, що я начну там реп писати, я просто почав писати вірші, мені подобалось, да, мені реп подобався ще з дитинства, ще з самого дитинства, щоб ви розуміли, я почав слухати музику в 4-5 років, і фоном записував. Я любив то з дитинства. З школи, в мене завжди там перформінг, в школі якісь там пісні, туди-сюди. Але коли я пробув там, я почав писати щось своє, щось від душі, щось від себе. І що ви думаєте, через 4 місяці ми поїхали обратно в Україну. автобус. І що ти думаєш? Їду я знову через калей. І мене, коротше, паспортний контроль. І я, коротше, доходжу паспортного контролю і стою в ступор, бо мене, коротше, провіряє та ж жінка, що мене провіряла рік назад. Розумієш, наскільки? Вона там, бля, вона стоїть, бере паспорт, я стою, я просто, розумієш, в повному ахую. А вона

Speaker 2:

тебе

Speaker 1:

впізнала? Слава Богу, вона мене не впізнала, коротше. Я такий, типу, даю їй паспорт Я просто щоб ти розумів Я наскільки обрадувався Що вона віддала паспорт Я просто почав ломитися не в тій двері Мені там Цей аеропорт Каже не туди Це було дуже смішно Я ще до цих пір ха-ха ловлю В цій ситуації Я колесив уже в автобус, вийшов, сів в автобус, заїхав в тунель і виїхав на другій стороні. Це було якесь нереально, це було нереально, який шлях я пройшов з мамою, дякувати Богу, що в мене така сильна мама. Це був дуже важкий час.

Speaker 3:

Але

Speaker 1:

коли я переїхав уже сюди, мене батько ще не зустрів, бо я їхав по другому імені, з групою дітей, приїхав в англійську сім'ю в Кінгстон. Кінгстон. В Кінгстон приїхав. І вони не знали, що я. Батьки тут, чи щось якось цю історію. Вони просто думали, я приїхав навчатися в них пожити і все. Ну не там то було. Коротше. Був такий прикол. Наша керівник такою групою знала цю всю історію. І коли вона зустрілася з моїм батьком, вона сказала батько не дурний. Мій батько ще з 90-х там, ви розумієте, стара школа. Він взяв з собою диктофон, все записав. Я просто сидів, отак дивився, я не знав, що там вони говорять. Вона просто почала ридати в паніці, бо він сказав, слухай, я тебе зараз це все скажу, ти торгуєш дітьми. Та ти що, понесла. Вона, все, забирайте, все. Коротше, забрав мене батька, я сказав сім'ї, що в мене тут батько, вони в шоці. Ну як? Я кажу, ну отака ситуація, таке життя. І вони обрадувалися за мене, звісно, але вони не очікували такого. І все, я переїхав туди на Водгрін. І після того, як батько мене вже приєднав до себе, нам в соціальні сервіси дали квартиру на Аптом парк, Green Street. Green Street Hooligans, хто не знає, West Ham United, я бачив через вікно, футбол завжди неслось там. Тому West Ham United forever. Хулігани наші всі. Приїхав на Аптон Парк, і ти розумієш, що таке Аптон Парк. Для людини, яка з якимись ксенофобськими відчуттями, там робити нема що взагалі. Ти виходиш там, Найджирія, Ямайка, Бангладеш. Ну, в основному там Бангладеш, Індія, ажін. Ажін

Speaker 2:

ком'юніті.

Speaker 1:

Ажін ком'юніті. Для мене це було незвично. Але були українські там Eastern European Shops, там я вже якось трошки почав інтегруватися. У нас був такий чат посіділки net. Із цих посіділок я познайомився з усіма, хто тут Eastern Europeans, так сказати. Вони всі сиділи там, і у нас були зустрічі тут, організовували нам клуб, стейбл, всі з посіділок приходили, це якби така наша ком'юніті була. Це початок 2001-й, десь 2002-й. Це було круто, це було прикольно, що я зустрів якихось своїх, так сказати, своїх

Speaker 3:

людей. Своїх людей. Навіть

Speaker 1:

ти

Speaker 2:

приїхав сюди, в Багнадеші, чорні ці. Класно, чудові люди. Але все одно тебе тягнуло своїх.

Speaker 1:

Тоді я не розмовляв на англійський. Мені було трошки важко. Мені було важливо якось знайти когось, з ким я міг би і дружити. Бо ти коли малий, ти хочеш щось робити. Коли ти приїхав з того світу в цей, це зовсім було інше. І це мені допомогло. На перший час це мені допомогло. Люди, і це ми спілкувалися. Ми до сих пор з кимось з цієї компаніше дружимо, спілкуємося, але у всіх вже діти, всі там туди-сюди, коротше, так і дві ж. Ну, але ця ком'юніті ще існує, їх дуже багато, і всім привіт, якщо. Hello everybody from the old community of посідєлкиnet, I love you, you know, I'll never forget you, you know,

Speaker 2:

love.

Speaker 1:

Вони дали тобі такий який

Speaker 2:

ти зараз від них можна сказати, що так є і

Speaker 1:

було чудово тоді не було також, ти з України

Speaker 3:

ти з

Speaker 1:

Літвити, ти з Білорусі не було, ми всі були єдині всі розмовляли на російській мові, бо всі один одного так розуміли і української мови в мене зовсім не було тут. Типу оцей друг мій Тарас, з ким я спілкувався. З батьками і все? Ну, тіпа з мамою, так. З мамою на український. Батько мій на російський розмовляв в основному. Тіпа все життя. Так, ну от такий в мене був експіріенс. Але з того всього я скажу так, що коли я вже приїхав і тут інтерв'ювався в школу, що для мене в школі було? От я казав про вірші, то що я почав писати, я приїхав коли в школу, перше що я побачив, для мене це було кольчер-шок також,

Speaker 3:

я, блін, взірвало мозги, я

Speaker 1:

виходжу на плейграунд, по-перше, плейграунд, це як по-українськи? Площадка, шкільна площадка, де тусуються в одній стороні хлопці, в другій стороні

Speaker 2:

дівчата. Ну, дитячий майданчик. Так, дитячий майданчик

Speaker 1:

в школі. І вони були розділені на дівчат і хлопців. Хлопці з хлопцями тусувалися, дівчата з дівчатами. І я коли вийшов на цей майданчик, я бачу всі стоять в колі, дуже багато, там чоловік 50, стоять в колі і чую бікбокси, і хтось там навалює під той бікбокс. Я думаю, що, як, так, швидко, куди, і вони всі, це один після одного в школі. Я думаю, ого, куди там русскому репу до цше. Тоді був тільки якийсь русський реп, був, коротше, русський кальний реп. І коли я почув Garage, це був не Grime, ще Grime тоді такого жанру не було, був Drum'n'Bass і Garage. і Garage. Це такі два самих таких мощних. Jungle, Drum'n'Bass і Garage. Я почув цей Garage. В той час був So Solid Crew. 21 секунд до пішки.

Speaker 3:

You

Speaker 1:

remember that, yeah? Короче, це взірвало мені мозки. Як малому, який, блин, там, любив репчик, туди-сюди. Я такий, йо, Англія, вопше попереду всього світу в музиці. Вопше максимально на 10 років. На 10, якщо не більше. І я коли це побачив, в мене все. Я сказав, блін, я хочу так же. Типа, я хочу це роб людей, всіх, кого я знаю тут в Лондоні, які мої якісь близькі друзі, я зустрів їх через музику. Я зустрів їх на якомусь вайбі. Це вайбі, який тут несеся і завжди був. Зараз там в Україні покупую, це все претендерс, це все претендінг, ви просто копіруєте і не робите нічого свого. Там, окей, це все вже було давним-давно. Просто претендерс. І в Росії, в Україні я не бачу такого, знаєш. Якісь є унікальні артисти, там туди сідау, я буду цим займатися.

Speaker 2:

І ти той день, коли це все побачив, той день в тебе кликнуло айє і ти хотів таке зробити?

Speaker 1:

Так, я просто зрозумів, що я буду робити це.

Speaker 2:

Але ти хотів це робити на англійській мові чи на своїй мові хотів тоді робити?

Speaker 1:

Мені здавалось тоді, що я міг би зробити це на англійській мові, але в мене ще не було навички. Тому я робив на російській мові. Я закінчив школу, я два роки вчився в школі. Два роки після того я вийшов з школи, коли з'явився грайм. Я коли почув Dizzy Rascal, бігав Dizzy Rascal. Це було для мене. So Solid було чудово. Це було чудово. Голден час для Garage і всього. Супер-відео, кліпи, стиль. Їх там 100 чоловік на сцені, вони там, ну, коротше, це був, вовчі, тотальний розйоб. Так,

Speaker 2:

так, так.

Speaker 1:

Ні, ні, не можна, не можна. як вступив в грайм, я такий «Воу. Оце щось інше. Це якраз та агресія, можливо, яка в мене накопилась і то все». Бо Герич, він такий, він трошки вайбовий, він більше під танці, він до сих пір, щоб ви розуміли, пройшло скільки? 30 років, Герич, топчик, Що до сих пір в СНГ всі копірують гереч і тільки-тільки дають цього стиль, розумієш? А він злітає. Він залітає, бо це кайфовий стиль, це дуже вязна правда. Така без explicit content the way it is. Exclusive, так? Як

Speaker 2:

буде це

Speaker 3:

поняти?

Speaker 1:

Це якби без цензури. Не без цензури, а з цензурою.

Speaker 2:

Чого таке пояснення мені і нашим слухачам? Чого таке грайм?

Speaker 1:

Грайм це стиль, вовсе переводяться грязь. Це стиль, який з'явився тут в Лондоні на блоках, бо колись у продюсерів, в МС не було можливості великих студій, мікрофонів і так далі. Великих студій, мікрофонів і так далі. Граєм чому з'явився? Бо не було можливості. There was no opportunity.

Speaker 2:

Була дуже велика конкуренція, щоб вийти на ту конкуренцію. Люди не могли вийти, так? То вони це робили, так?

Speaker 1:

Жанр просто з'явився з-за того, що дуже багато людей робило MC-ing і продакшн, але не було means to go to the big studio, record the checks. Вони почали це робити вдома на фруті-лупсах і записувати в навушник. Голос, розумієш? І з цього з'явився граєм. Тому і назвали «Грязь», бо це з грязних блоків, де нікого нічого не було. Вони з'явились з нуля. Це взято з даб-музики трошки, це взято з драм-бейсу, це взято з гереджу. Але що Грайм це артист. Грайм розповідає історію артиста. Це не гередж, як музичка, хак-хак пішли потанцювали, це meaningful story about the artist, це його внутрішній світ, це як він думає, його погляд на життя, на різні речі в житті. Це біти під 140 bpm, beats per second, 140 bpm, як і даб-музика, але даб-музика це рег регі і так далі. Дабстеп уже після з'явився,

Speaker 3:

після Граєму.

Speaker 1:

Але Граєм появився, розкриття артисту. В той час з'явилось дуже багато артистів. Я ще не був на рівні англійської мови, де я міг би розповідати те, що я хочу в Граємі таким чином, як я хочу розповісти це. Хочу розповісти це. Тому я почав робити на російській мові. Хоча в мене російська якось така собі була, я не дуже на російській. Але в той час були батли, хіп-хоп ру, наче там і оця вся двіжуха. Хіп-хоп ру батли. Але хочу тебе повернути назад. Але ти почав це робити, ну тут всі різні. Хтось тут це робив? Ніхто взагалі не робив це до якогось 2015-го,

Speaker 2:

2014-го. Це коли вони почали робити там все без хід Європи, так?

Speaker 1:

Ну десь так, вони почали там робити десь 2013-2014 рік. Почали тільки робити. Це вже

Speaker 2:

5 років, можна сказати, вже пройшло. Чи більше 5?

Speaker 1:

Яких 5? В 2003-2002 з'явився Грайм.

Speaker 2:

Це більше, не 10, більше, вибачаю. 12

Speaker 1:

років, 13 років. Розумієш, наскільки, я розумів то, що це перепригне, і тому я почав це робити Не тільки першим, але якось зміню цю культуру і дам ту справжню частину. Не претендерс, not pretenders. Бо я тут жив, я розповідав ту справжню історію, яка має грайм. Частина

Speaker 2:

грайму. Я і є грайм. Знаєш, ти сказав за грайм, вони емоції розкажуть. Які в тебе були емоції? Бо ти англо-українець, як я зараз, але ти приїхав в Британію молодим. Які емоції в тебе були? Ти розумієш, що ти відчував, можливо, як твої батьки взяли той світ, який ти був в Україні, вирвали тебе і поставили на новий світ, і тобі вже тут треба просвітати. Як ти відчував? Які в тебе емоції

Speaker 1:

були? Пасивний, агресив. Бо мені потрібно було такий аутлет, де я міг себе експрес ма селф. Повністю. Це не був хіп-хоп, бо я не відчував хіп-хоп на цьому ритмі. У мене трошки більше енергії. У мене кипіло. І тому я такий, ну якби бекграунд в мене такий трошки, знаєш, важкий був. Не буде, це вже потім, може, колись. І от так швидко і я зрозумів, що ось є мій стиль. не тільки як енергія, а і тут також. Як я думаю, що я думаю про цей світ, про наше життя, про цей matrix, where we live. It's time to break the matrix. I'll be the one who will hack it from grime.

Speaker 2:

Де тут перший раз ти зіграв, зробив реп тут? Перший раз ти зіграв? Ти на англійський зробив

Speaker 1:

чи ти на русський мові зробив? На англійський. Ось 17 років. Як це

Speaker 2:

було? Розкажи нам. Це був бету? Тобі сказали,

Speaker 1:

добре, я тебе візьму за, берем на щуувався, він каже, о, блін, слухай, ну в тебе прикольно виходить, граємо. Це вже 17 років я такий трошки роздуплений, вже, блін, я вже вмію трошки читати. І то, я ще так собі, розумієш, 17 років ще я був дуже молодий. Але в з тим, що я роблю зараз, небо і земля, але в той час, ну, це було прикольно, бо тоді ще тільки це все розвивалося, тоді ще було на такому рівні, і він мені коннект зробив з BBC, перший мій трек там 17 років заграв на BBC, там в якомусь документарі, я вже не пам'ятаю, мені заплатили гроші, я такий, вау, перший мій кеш за трек на BBC, найс. Це було круто, так. Я не пам'ятаю, клуб, я не пам'ятаю, десь Сауф Лондон був, я пригласив своїх чуваків з району, з Форестґейту, які думаю, що ви розуміли, я, корумів, в мене така маленька кімната. Десь я зробив собі яєчних лотків Soundproof. Поставив майк, і в мене такого чоловік 10 стояло з району на вулиці. Чуть коло мого дому чекало по очереді ходити записувати. Я, коротше, зібрав всю цю банду свою і кажу, пішли виступати. Теж для них такий перший експірієнс. Ми ще до сих пір дружимо з деякими чуваками, і це дуже круто. І оце перший раз я виступив, в мене були сумасшедші емоції. Перший раз зі своїми чуваками, йоу, 17 років, кайф. Я отримав дуже великий експі, в той момент, бо для мене це було щось таке неймовірне. І після того в мене якось так почалося все рухатись, так, і там виступив, і там потім з'явилася нова тусовка, грін парк. В той час я ще тільки починав. Я ще тільки розумів всі ази, граємо і так далі. Я дуже хотів на англійський робити. Насправді я завжди хотів на англійський робити. На український також читав. У мене це було завжди. У мене не було такого, що російсько-украї мені потрібен був, розумієш, як MC, щоб привезти цю культуру туди. І в 2016-му я приїхав на Battle Versus. Тебе запросили? Мене запросили, так. Бо я випустив мікстейп. Получилось так, що я випустив перший цей граєм мікстейп свій безкоштовно. Він розійшовся як гарячі пірашки у бабуськи. Просто розлетівся. Розлетівся максимум по всім платформам.

Speaker 2:

А де ти його кинув? ВіКей. А ти кинув ВіКей? ВіКей, так ВіКонтакти.

Speaker 1:

Він там може. Так, він розійшовся, і мені там через 3-4 місяці дзвонить ресторатор і каже, чувак, давай на батл. Давай, будь ласка, хочемо тебе на І мені дали неділю, щоб ви розуміли, мій перший батл, мені дали підготуватись неділю. А Драго вже знав про цей батл, і він вже підготувався, мені здається.

Speaker 2:

Драго це

Speaker 1:

хто? Драго це мій був опонент. Теж

Speaker 3:

він такий

Speaker 1:

українець, але з Німеччини. Українець, але з Німеччини. Ага. Так, так, так. І коротше, вийшло так, що я трошки не підготувався. Мені не подобається цей бал. Хоч він і саме був топовий, він одразу зірвав то, що я йому здраво придумав ідею, тіпа, давай зробимо back-to-back. Він не зрозумів цю ідею, я проржав трохи, що він сказав мені. Він каже, а що ми будемо тако спина до спини і крутитися? Я кажу, ні, чувак, back-to-back, хто не знає, back-to-back це читає, коли один там, наприклад, 8 барів, а потім другий починає читати 8 барів, трек один зіграв один діджей, другий трек грає другий діджей. Back to back, поясняю. Далі, коротше, оце цей батл, просто бум якийсь, я думаю, ніфіга собі, там, ну там, 10, почти 10 мільйонів переглядів за ніч. За ніч. Я думаю, йоу, окей. Ну, слідучий батл мені потрібно підготуватися. Я той батл не дуже підготувався. У мене був дуже важкий час. Не буду вдаватись в деталі, скажімо так. Був важкий час для мене емоційно, і все. І скажімо так, був важкий час для мене емоційно і все і я, коротше, не зробив той батл, як я мав його зробити Пройшов ще рік і я сказав, слухай, бля, я повинен повернутися і зробити той останній батл щоб показати людям що таке грайм, що таке MC No Limit і що таке Grime, що таке MC. No Limit і що таке London. Так? І я повернувся, роз'єбав і все, і з'єбався. Я не знаю, як це. І то був рівень. Я зробив так, як я хотів зробити. Бо, по-перше, коли робили другий батл, де я не відчував того, біти поміняли за день. Бро, за день поміняли біти. Я писав на одні біти. Ти розумієш, в тебе синхронізується твій арт з одною музикою, а тобі оп, тобі через день кажуть, ні, чувак, давай на ці біти. Це тому, хто це зробив. Коротше, третій батл, я сказав, я вибираю біти, все буде так, як ми з опонентом підготуємо. Ми підготували і

Speaker 2:

було все класно. Я тобі хочу запитати, знаєш, коли ти приїхав перший раз, тебе запросили, як тут роблять рап, грайм. Це рівень. Воно тут починається. Так, так. Коли ти переїхав туди і коли ти зробив, що ти почув анегрою там, де ти зіграв? Що вони думали за той рівень, який ти тут був? Як англо-український, який ти робиш там в Британії, а вони живуть там. І які вони там слухають, і вони коли почули твої стив, що вони взагалі, яка в них реакція була взагалі?

Speaker 1:

Ну це було для них шоком, мені здається трохи, бо такого дуже мало хто робив. Це зараз там почали, коли там граєм заніс як своїм мікстейпом і ну як би це все розійшлося всі почали о зразу всі начали робити грайм та ви що там з'явилася ця платформа 140 bpm там цих батлів мене запрошували там платили по 5 000 баксів пропонували за те щоб я виступив там на різних платформах. Але я не дуже хотів. Я не розмінювався. Це не було про гроші. Це не про гроші. Граємо, це не про гроші. Розумієш, граємо, це про тебе справжнього. Це про твоє відчуття. Це про тебе і про твій environment, про твоїх людей, про твій фемілі і різні речі, які тебе турбують. Це не було про те, що, о, блин, давайте хайпанемо, о, от, давай. І все, і це все пішов хайп. Це уже не вайп був, це не вайбрейшн, це вже хайп, це вже люди, а, все, уже туди бабки, давай, все, це хайпує. Я не про це. Хайп це круто в якісь моменти. І я знаю молоді, рвуться до хайпу, блядь, дайте мені хайпу. Я от ти отримав, а мені ще треба цього хайпу. Ну, розумієш, оця вся двіжуха. Я відчуваю, що це просто, знаєш, такий момент, вони просто не розуміють ще себе, не розуміють, що це таке, і не розуміють, що таке вообще expressing themselves fully, вони pretending,

Speaker 2:

all pretending. Що я відчуваю? Я відчуваю, бо ти, як приїхав з України, молодий, в Британію, ти побачив, як чорні індуші живуть з цими районами, і також, як ти живеш, українець і там росіяни, всі, які в Східній Європі жили в Британії, такими, як саме, естейтс, ці каунси проповідь,

Speaker 1:

ти розумієш,

Speaker 2:

ти відчув їхню

Speaker 3:

їхню боль, яку

Speaker 2:

вони проходять. Також, як тобі сказали, мало українців тут було. У нас не була така тусовка, розумієш? Зараз є тусовка, багато українців приїхали. Плюс дуже великий рецепт. Телефони зараз є, подкасти зає.

Speaker 1:

Тоді ж не було ні мобільних, нічого. Зараз інстаграм, от поговоримо про те, що мені не було ще і аутлету, де я міг відчути себе собою. Бо в такій країні, як ця, коли ти отак звужений в якомусь одному, як золота клітка, розумієш? Золота клітка і себе відчуваєш як би добре, але з другої сторони тут наскільки важко, коли ти замкнутий в одному місці. Тому, напевно, це і з'явилося. Як

Speaker 2:

мені цікаво, як ти сказав, тобі давали нави, ходили дати тобі 5 величезних

Speaker 3:

грошей, що ти там залишив

Speaker 2:

робити. Як мені цікаво. Це успіх, розумієш? І це також Україна, можна

Speaker 1:

сказати. Я не батл MC Я не скажу, що я батл MC Я просто люблю це. Мені це подобається. Я можу забатлити. Мені взагалі наїзі можуть забатлити. Це конфіденс. Мені не важливо, хто опонент. Це конфіденс того, що ти можеш вийти і забатлити. Почу що ти можеш вийти і забати, почути в свою сторону херні і видати обратно. Це якби такий спаррінг, але ментальний. Наскільки ти можеш роз'їбати свого опонента

Speaker 2:

словами. Так, бо я чув, я дивився твій ютуб, я дивився.

Speaker 1:

Чесно, я от після всього, що сталося зараз, з війною, у мене там дуже багато конектів, і все поплавалось. Всі конекти, я поплавав почти всі конекти, бо я відчуваю, що там своя дві жухи. Я зробив це не то, що там на Росію, я зробив це для СНГ. У мене фанати і в Казахстані, і в Узбекистані, і в Латвії, Литві, Білорусі, і в Молдові. Розумієте, це не Росія. Але щоб мене розуміли, мені довелоаз в мене така можливість є. Я це роблю. І я це роблю вже протягом 10 років. Більше, ніж 10 років. Коли я пішов в університет у 2010 році, коли в мене все почалося, я там випустив пару треків, якось так, типу, андеграунд, але я випустив пару треків, дропнув це все. І був момент, в університеті був competition. Мене запросили, і мені друзі кажуть, чувак, я не хотів іти. Але розумієш, в чому прикол? Я от не хотів іти, але чуваки мої, типу, давай іди, чувак, тобі треба». Я такий «Ну, ладно». Я пішов туди і несподівано я виграв. Мені сказали «Слухай, тепер ти будеш виступати, робити концерт O2 Arena together with Daneo і ще там пару артистів. Там буде багато A&R and people. Роби свої треки, плюс роби сет з діджеями, Drum'n'Bass. У мене якраз на той час я законнектився в університеті з хлопцями, які робили це, ну, Drum'n'Bass, Dubstep, якраз в тому стилі, що подобалось. Я просто дуже люблю Drum'n'Bass. Drum'n'Bass це highest energy level for the MC. Тому для мене я на це дивлюся як MC. Не так, як ой цей жанр, той жанр. Ні, я дивлюсь на це на ритмі, де я можу розкрити себе більше, сильніше, бистріше, розумієш, так? І там граємо, це різні BPM, так? Для мене це BPM і енергію, яку несе музика, жанр. Для інших це маркетінг, making money, just quick money. Для мене це longevity, тому до сих пір я буду це робити до того часу, поки я живий.

Speaker 2:

Розумієш? Пи я живий, я буду їбашити, як універсальний

Speaker 1:

солдат.

Speaker 2:

2010-й, ти

Speaker 1:

виграваєш. 2010-й, виграваю, я приходжу туди. Я приходжу туди і виступаю, все класно. До мене підходить A&R з Ministry of Sound Records. Каже, слухайте, мені дуже сподобався ваш колектив, от вас троє, один MC, два діджеї. Запрошую вас робити в Міністерство саунд два дні в неділю Milkshake Promotion Events in the Ministry of Sound. Півтора року ми робили це, нам бажляли. Це був хасл, офігенний хасл, квитки продавав, туди-сюди. Поки я вчився в універі, в мене був такий атлет. Набирався опиту, так сказати. Drum&Bass, dubstep граємо. І це в міністрі з людьми, працю з людьми на англійській мові. І Ministry of Sound, ти розумієш, це

Speaker 2:

топ-левел. Але ти хотів робити на англійській мові?

Speaker 1:

Я хотів робити на англійській мові, але на той момент я ще не був таким артистом. Там вже був підписаний Example, такий big artist, бо вони там продюсували і робили high-level music. Я тоді просто набирався досвіду. І з часом, коли закінчив університет, потім тусовки, не те, що вони закрились, я вже просто пішов. I've secured some money to open up the studio, some investments. We're not gonna talk about that. Це

Speaker 3:

було

Speaker 1:

велике. Це було велике. До сих пір це топ-артист, якого запускали і так далі. Не буду казати, бо це свої нюанси є. У мене народився син, мій перший син, і я вирішив, що я переїду жити з Лондону, трошки поживу з Лондону, I'll go out of London to settle down a little bit. Я думав, що це моє життя, що я буду трошки допрацьовувати з музикою. У мене вже був якийсь заробіток туди сіди. заробіток туди сіде і я короче коли переїхав туди клас Бо тоді я зробив цей мікстейп за там за три місяці я десь його писав Ну я так на чилі я жив коло моря там ну як би такий був класний вайб там для малого був взагалі кайфово з малим там було прям для нього море там пісж, пісочок, було класно. Потім сталося, мікстейп випустив, поїхав на батл, повернувся і сталося те, що сталося. Ми розійшлися з моєю дружиною, але в нас вже був другий Малий за той час і я дуже радий малі і супер Вовче я їх дуже люблю прям топчик вони в мене молодці і мене супортять прям максимально я це моє топ-фанц топ-фанц і я просто знаю що знаєш по вайбу я бачу і відчуваю що вони вони правильно ростуть і правильно думають, і правильно все відчувають, і розуміють ситуацію, всю ситуацію, максимально по-дорослому. І поважають наш вибір. Я тут завжди коло них, там все гаразд. Сім'я для мене саме напевно мої діти для мене це саме

Speaker 2:

найважливіше коли ти це зробив коли в тебе вже син народився коли ти зрозумів що другий другий новлими чи виходи

Speaker 1:

я це зрозумів напевно В ковід. Бо був момент, коли я переехав, я залишив Англію в ковід, приїхав в Україну, забрав свою дівчину, ми приїхали в Турцію. І там застряли. Я вже не міг звідти виїхати. От. І там застряли на півроку. Щось таке. І коли я їх не бачив півроку, я зрозумів це Я зрозумів, щоя більше місяця не можу без них. І для мене це дуже важливо. І бачив, як вони також боляче це сприйняли. Ну, бачу, цей момент ковіду мене зблизив більше. І я зрозумів, що таке сім'я, що таке діти насправді. І як потрібно далі рухатись. Як батько, як друг, брат, не знаю. І все інше. Розумієш? І ці пару років, от зараз сталося, був ковід, зараз війна, і з війною ще багато речей зрозумів. Я зрозумів, хто є мої друзіні товариші, мейдз, був момент, що був якийсь супорт, коли в Україні так сталося. Я вивіз свою дівчину сюди. Хоч уов до одного, в мене була ціль. В мене була ціль. І я думав, от зараз. І ніхто не думав, що станеться війна. Я буквально за неділю до цього був в Україні. Мій брат мені каже, ну, Україну окружати. Я кажу, що буде? Нічого не буде. Це сталося. Так, дівчина моя приїхала сюди. Я радий, супер радий був, що вона приїхала, але це мене зовсім в другу сторону я пішов. Зовсім в другу сторону. Тому мене не видно було 20 років, я нічого особливо не випускав, не був активним онлайн. Але за ці два роки я встиг зробити дуже багато. Для себе, для сім'ї, для розвитку, для бізнесу. Мені потрібна була ця платформа, цей фаундейшн для того, щоб я повернувся до самого себе. Бо 10 років, я познайомився, коротше, у 2012-му, я познайомився з чуваками. От про це можемо повернутися, після Міністерства саунд. Потім з'явився The Mine, це така теж Eastern European Community. Почали робити sound system. почали робити саунд-сістем. От де з'явився справжній я. Бо я не розумів, що таке саунд-сістем. Я робив саунд-системну музику, як граєм і так далі. Я був там з дитинства, але я не розумів. А тут я настільки погрузився в цю музику, в цей вайб і в цей жанр, що я побачив зовсім друге, зовсім друге, ніж просто MC-ing, як всі претенденти, про те, що я кажу, всі просто претенденти. Це несправжнє. Бо справжнє це sound system, коли ти знаєш, як подати той вайб, розумієш, так? От, і в 2013-14 році ми почали робити цей саундсістем в Брайтоні. І зараз, щоб ти розумів, бо десь в 2016-му нас почали запрошувати в різні фестивалі, там Outlook Festival, це топовий саундсістем фестивалі, і для MC, щоб туди попасти це типу вишка і по-перше, не було ні одного ні одного, ще раз кажу MC з Eastern Europe Я єдиний, напевно, був, хто робив це. Я радий.

Speaker 2:

У мене така угодність, що це робив. Це

Speaker 1:

був самий топовий фестиваль. Для мене, дуже дякую, бро. До сих пір я grateful, really grateful for all the community, all the outlook massive, all the mind massive. Зараз я не так часто в demine, бо я розвиваюсь трошки далі і мені потрібно розвиватися як артист, а не просто MC-host. Я MC-host, я з ними працював 10 років. Я дуже багато досвіду набрався як MC і host на саунд-системі. саунд-системі. Зараз для мене це якби це я. Я зрозумів, що це. Я це хочу робити далі і мені це потрібно. Я хочу строити, можливо, я в майбутньому построю саунд-систему свою, no-limit sound-system і зроблю свій колектив людей, які, я відчуваю, щоб могли на одному вейвленд працювати зі мною і робити той вайб, який потрібно робити. Я працював з Dub Splash Sound System з України, це є Дуже крутий колектив, я їх дуже люблю. Всім привіт. Вообще, Dubsplash forever. Саша Таб, це калош оркестра. Саша Таб співає там з Калошем також. Але він також дабсплеш саундсістем. Йому бігаб, бо він також пішов як артист, розвивається. Але про саундсістем це в серці, мені здається, у нас у всі себе добре відчували і зробили можливість далі. В Україні особливо. Бо в Україні люди того не знають.

Speaker 3:

Коли я почав

Speaker 1:

робити, граємо вже на Sound System, це зовсім друге.

Speaker 2:

А можна тебе запитати? Настя, тебе запрошували в Україні, ти їздив. Ти

Speaker 1:

не хотів в Україні залишитися, але я розумів, що я не міг себе якось конкретизувати в Україні. Так можна сказати?

Speaker 3:

Чому? Чому?

Speaker 1:

Бо все рівно в мене був менталітет британський. І як би я не старався, все рівно я не хотів це робити для колхозу. я не старався все рівно там десь, я не хотів це робити для колхозу, розумієш. Може зараз вже підходить, я скажу, коли приїхав у 2018, і зараз взяти українців, молодих, оцих молодих, це зовсім другий генерейшн. Я дуже пишаюся українською молоддю, респектую їм, і це справжнє, це круто, і як вони рухаються, як вони розїхав, де ти там бету робив? В Росії, так? Так, так.

Speaker 2:

Ти робив в Росії бету. І ти також сказав, що гриманець, український гриманець,

Speaker 1:

який живе в Україні. Він теж,

Speaker 2:

можливо, туди поїхав, але ще маленький теж поїхав. Так, так. Можна тебе запит роблять цю грайм, реп, це бачу. Українці, які переїхали в інші країни, і там прожили з маленькою, і добилося те, що ти добився в Британії. Ти бачиш таке саме? Тих українців, які приїхали в інші країни, навчилися це робити, і коли воних цих росіян розіграти?

Speaker 1:

Це правда. Не буду називати ім'я, це у хлопця. Але, наприклад, був хлопець, який був, царство йому Небесне, який робив все для культури, граємо в Росії. Все робив, вкладав гроші. Він єдиний, хто сюди приїжджав, хто конектувався з артистами. Але він як МС, він був такий собі. Це чесно. Він класний чувак, він робив все для того. Але як MC, я його не бачив як MC. Він просто хайпмен. Він міг кричати добре в мікрофон, так скажемо. Класний хайпмен. Він єдиний, напевно, хто трошки дотркнувся до того. Інші, вони вснші, то просто знаєш, вони всі дрочать на граємі і, блядь, не знають навіть, що це таке. Ну, скажу так, 99%. Один процент, може, там хтось реально, блядь, є чуваки, декілька чуваків, які реально щось розуміють в тому. І мова Мова

Speaker 2:

йде про англійську культуру. Всі просто копірують. Я буду звучати як він. Нема такого authentic, який в Америці родився, в Британії, який родився, розвивався? Навіть рап. В Британії і Америка дуже інакший рап, розумієш? Ну так. Ти можеш взяти, ти як успішний рапер тут, в Британії, MC, який тут, а ти можеш взяти це і взяти те, що ти навчився, і розвивати його в Україні. Можете зробити? Чи це просто інакший рівень?

Speaker 1:

Я думав про це. Тому в мене був альбом, мікстейп, мене називався Grime Academy. Чому? Це ж ніхто не знає. Grime Academy. Я перший, хто якось підійшов до цього як educational purposes, with educational purposes, щоб навчити. Це не є там, о, він там щось там каже, там круто, це є просто education цієї культури, яку я прожив, яку я рефлектую через музику. Це є справжнє. І я думав зробити курс по Grime Academy, навчати MC, навчати культури трошки. Бо я завжди тут, я завжди в культурі. Я кажу, що люди навіть не знають, що таке саунд-система. Якщо ти не знаєш, що таке саунд-система, то навіть не кажи слово «граєм». Себе не називай навіть «граєм-МС». Бо якщо ти ні разу себе навіть не чув на саунд-системі «граємом», з «граємом», sorry, but you're not real. Але,

Speaker 2:

знаєш, Лімі, що я бачу в тебе, це не так, як зараз українці можуть приїхати в Британію, навчитися це і поїхати в Україну. Ні. Ти тут приїхав, молодий, ти тут виріс цій Британії. Ці емоції, що ти пройшов школу, це навчання. Твої золоті

Speaker 1:

роки, як і мої батьки кажуть, твої

Speaker 2:

золоті роки це тут в Британії. Так, так, так. Та Нюта тебе каже, Лондон каже, та вертайся на жад, на що тобі та Китай, приїжджай, воно, я все одно відчуваю,

Speaker 1:

що це мій дім. Заведи мене в будь-який район, до кого хочеш. Я з усіма можу.

Speaker 2:

Ти Лондон знаєш, ти знаєш Нов.

Speaker 1:

Коннект тут. У мене завжди ментальність. Мені тут набагато легше. Але тут теж є своїх мінусів ціла куча. Але я до цього привів, звик,

Speaker 3:

а

Speaker 1:

там для мене це ментальність навіть людей трошки інша. І от так. І, ну, з людьми також дуже багато людей, які я бачу, знаєш, там знайомлюся, і потім ми спілкуємось, і якось, може, дружимо. Але

Speaker 3:

все рів

Speaker 1:

але все одно я відчуваю це separation. Не

Speaker 3:

то,

Speaker 1:

що supremacy, а просто це інше. Але

Speaker 2:

ти знаєш, Неме, ти як номер один, номер один тут, успішний, і ти, можна сказати, як амбасадор

Speaker 1:

для сід Європи,

Speaker 2:

музику, якою ти займаєшся. Ніхто тут немає.

Speaker 1:

Я амбасадор бас-музики для Eastern Europe.

Speaker 2:

Бо я нікого не знаю з українців тут, в Британії, займається те, що ти займаєшся. В Подивився, хто з українців. Там є литовці, це їхня ком'юніті.

Speaker 1:

З українців взагалі нікого не знаю.

Speaker 2:

Що з маці, тим що ти з маці. На рівень, який ти грав з британцями, ти вже виріш на той рівень з британцями.

Speaker 1:

Бо це другий рівень. Так. Візьми всіх драм-бейс-продюсерів, я з усіма виступав, я багато фестивалів зробив, я об'їздив кучу евентів з мене за все життя. Ну, типу, портфоліо, знаєш, я вже не даю собі відчуття. I can't count how many events I did and how many shows I did. Sometimes it just piles up. Every я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я був, я біз. Чекайте, я готовлю. Мені важливо ваш фідбек і ваша критика, щоб я зрозумів, як мені далі рухатись. Наприклад, на українській мові. На британській я в будь-якому разі зрозумів, що мені треба. А от на українській мові. На британській я в будь-якому разі зрозумів, що мені треба. А на українській мові мені потрібно, щоб люди дали мені фідбек. Бо це важливо. І як амбасадор з України, Британії, бас-музик, єдиний українець MC, якийкий робиться на рівні з британцями, мені це дуже важливо. Я хотів би робити якісь проекти на українській мові і

Speaker 2:

колаборацію.

Speaker 1:

Так, колаборація з українськими продюсерами, можливо, артистами, і спрошувати щось навпаки, як сказив Штріт, тиснутися вперед. У мене дуже великий конект тут в плані музики, і я хотів би це розвив такі в майбутньому мої проекти, які я б хотів залучити в ком'юніті.

Speaker 3:

Це ком'юніті-проєкт.

Speaker 1:

Як артист, я думаю, що мені ще потрібно пару років, щоб я віддав те, що я хочу цій індустрії, цій музиці, цьому вайбу. І потім, я думаю, що можна буде рухатись далі, вже збирати якісь коннекти. Бо зараз, я скажу так, ми говорили про друзів. Повернемося до теми друзів. Я загубив 95% своїх друзів.

Speaker 2:

95?

Speaker 1:

А це як, у мене зараз 8 тисяч людей Ти розумієш, кого я вважав друзями 95 Не те, що загубив А ти розумієш, у нас просто Дисконект такий

Speaker 2:

Чому? Війна сталася?

Speaker 1:

Війна, так Одна із тих речей Також І мені здається Завість Якісь Недолюблюв речей також. І мені здається, завість, якісь недолюбовання. Люди дуже завидливі. Very jealous. Я не люблю розказувати там, знаєш, десь publicly, що у мене там, чи чи як щось у мене. І це, напевно, за дуже довгий час, ми з тобою зараз сіли поговорити, це за дуже довгий час я якось розкриваюся, доносю людям і розказую свою історію. Десь і боляче, десь смішно, десь сильно. Розумієш? Я буду битися до кінця. Мені не важливо, хто, що там щось думає, що про мене щось кажуть. Я перейшов ці всі моменти. Ви ж розумієте, як батал МС. Мені взагалі похеру. Похеру, типу, я буду робити це далі, бо я люблю музику, я люблю Україну, я люблю Британію. Я люблю тих людей, хто дає той вайб, енергію, яку чисту енергію, розумієш, без якоїсь підвохи. Знаєш бо я навіть зрозумів що навіть самі близькі самі близький да навіть не будеш очікувати але самі близькі може тобі зробити повний піздєць

Speaker 2:

що

Speaker 1:

далі що ти зараз

Speaker 2:

робиш зараз я в мене фестивалі зараз літо фестивалі я зараз робиш? Зараз я,

Speaker 1:

в мене фестивалі, зараз літо, фестивалі, я зараз в Іспанії був, цілий місяць робив саунд-системи, познайомився

Speaker 3:

там з усім

Speaker 1:

колективом, з іспанським ком'юніті, так сказати, знайомився з іспанським ком'юніті По-перше, у них культура зовсім інакша. Саме краще в Європі, скажу так, і зовсім інакше, чим в Англії. Там більшхайтесь більше. Посміхайтесь більше. Несіть більше добра, більше світла. Цього не вистачає, справді. Не вистачає, мені здається, навколо. Дуже багато хейту, дуже багато завісті, зради і тд. Навіть рідні, яких ти думаєш, що твої рідні, вони тебе так підставляють. Коротше, це все таке, але Іспанія. Іспанія дуже класний досвід. Amazing experience. Дякувати всім, хто мене прийняв там, хто мені дав можливість і виступити, і заробити гроші, і тд. Іспанія мені сподобалась, я просто поїхав. Це був мій вибір. Це не те, що мене якось так сильно хтось запрошував. Ні, це був мій вибір, бо я вже знав якісь ком'юніті, знав якісь колективи, там у кожного третього своя саунд-система. У кожного третього. Ну, ком'юніті, так скажемо. Вони дуже це люблять. У них є можливість це робити. Бо в Англії, ти знаєш, скільки коштує, наприклад, зняти воркшоп. Там у них у кожного там саунд-системи просто неймовірні. І щоб ти розумів, знай, що мені сподобалось. Коли ти Residential Area, anywhere, like in a city, Residential Area, вони приносять таку здорову саунд-систему, вирубають, і просто до трьох-чотирьох ранку несеся двіж, всі танцюють, читають, діджей грають, фаєрверки летять. А людям пофіг. Люди собі сплять. Ну, як пофіг? Може, комусь не пофіг, але в них така можливість є. Вони це роблять в Residential Areas. І три тусовки, три вечірки таких саунд-системних у них може за один вечір бути. Розумієш? А тут, ну, тіпа, тут також є, але тут всі якось так розкинуті. Тому я співпрацюю тільки з декілька саунд-систем, з якого це брайтонські хлопці, там, The Mind, вони роблять C-Night. C-Night Сінай це бог саунд-систем зараз. Там є Руцин, Колча, але Сінайчик, Х'ю, він молодець, він зробив дуже чіткий, конкретний, серйозний прохід і розкрив це все більшинству людей. Раніше це було якось так, зараз це карнавал буде, в карнавалах теж ці саундсистеми, люди це знають вже на протязі 40 років саундсистемна культура йде, але Цінає він зробив топ-топ. І зараз там, наприклад, Tottenham Court Road, Alternet, вони робили з візуально цією штукою звук, це був виніс просто, це був топ-левел. Такого ще, ну, тіпа, це не просто ти приходиш почути, ти приходиш відчути музику. Я про це.

Speaker 2:

Знаєш, в мене була Стела, вона займається музикою, вона туди витрала вокальну школу тут, в центрі Лондона. Тож може тебе Я також так казав, що так само, як цей. Це не про гроші, це про відчути музику. Вона мені один сказала екзампу, як вона сиділа. Вона каже, я в ресторані можу з тобою сидіти, як з тобою зараз сижу. Тільки чую музику, як це класна музика, вона візьме мій увагу, забере мою увагу з тебе.

Speaker 1:

Я

Speaker 2:

точно також. Які поради, або навіть зараз, як ти бачиш, приїжджають українці, нас тут ще багато. Як ти бачиш, українська громада тут розвивається? І навіть від себе, можна сказати, як музикант?

Speaker 1:

Українська громада розвивається, ну, мені здається, що трошки ігоїстично. no-transcript

Speaker 2:

І мені

Speaker 1:

здається, що музикальним, я дивлюсь по музикальній стороні, я більше нічого не бачу. Кожен, як би там, вечірки туди-сюди, і кожен збирає. Вони не колаборують. Вони не роблять такого, що «А давайте зробимо один великий фест. А давайте заорганізуємося. Є той, той, той. Ніхто не дзвонить, ніхто не хоче зробити своє десь, як миші сидять і роблять свою херню. Ну і робіть це ваше діло. Але я відчуваю, як це має бути, як це мало би бути, насправді, якщо ми одна ком'юніті, якщо ми українці, і ви приїхали сюди, тут щось робите, якісь бізнеси, музикально. Я більше про музикальну основу. Я не знаю про бізнес, stories. Але про музикальну я відчуваю, що кожен приїхав, кожен big ego, і коли вони опинились в Лондоні, в них ще більше ego стало. Я це все бачу, я це все пройшов, ніякі гроші, ніякі ваші, блин, там, тачки, блин, ролікси, нічого цього, ну, тіпа, нічим тут не, як

Speaker 2:

сказати. Тебе нового цього ж не везе. Нічого

Speaker 1:

нового в цьому немає. Тут на тебе подивляться як на простого простака, тіпа, з цієї хреньової. А музикальна ком'юніті, мені здається, що було би круто, щоб усі якось розвивалися, коннектили. Вони розуміють, а, оця ком'юніті, давай робити то, призвемо українців сюди, на цю музику. Ті роблять ту музику, ті роблять третю музику.

Speaker 3:

Та зробіть вже

Speaker 1:

нормальний один великий фестиваль літом. Бахніть разочок, щоб у всіх була ком'юніті, і кожен знайде свою музику, зробить там три стейджа. Зараз допомагають українцям, дуже допомагають українцям. Зробіть пару стейджів, зробіть класний фестиваль якийсь, який поєднає людей. Я за те, щоб поєднувати людей. Що сталося за ці два роки? Я робив Artists Take Action, щоб поєднати людей. І знаєш що? Коли я поєднав людей, вони, ті, хто взяли те, що хотіли там, розумієш? І просто розвернулись і пішли. І мені навіть ніхто не дзвонить, не скаже, Жека, привіт, як в тебе справи?

Speaker 2:

Отак. Все заєбись, я просто бачу людей, насправді це добре, бо я не буду свій час витрачати на тих, який проживає у Великобританії дуже довгий час. Так, як англоукраїнець, успіх для тебе, що він для тебе означає? Успіх, ух, це…

Speaker 1:

Що для тебе успіх це позитивний путь. Бо в будь-якому разі досвід, який ти отримуєш, позитивний. Він може бути негативним, але позитивний, бо це досвід. Успіх це коли всі щасливі навколо тебе, коли всі посміхаються, коли всі чисті серцем коло тебе. Це успіх це коли ти можеш зробити когось щасливим. Ти можеш когось відкрити і запалити той один мозок, який може змінити мільйони. Це є успіх. Ти можеш комусь допомогти вибратися з якоїсь ями, ментальної ями. Бо в Англії, я розкажу так, поговоримо. Ще одну тему я дуже хотів. Mental health. Подивися рейтинг suicide rating тут. Подивися family rating тут. Скільки одружених і скільки розводів, скільки single mom, single parents, скільки тут дітей, які живуть в foster house, без батьків. Це ужас. І успіх для мене це, напевно, щасливі діти і люди, які можуть вийти з любої ситуації, неважно, яка ситуація, можуть вийти з ситуації і поставити все на ноги. Це є успіх. Неважливо, скільки раз ти впав, а скільки раз ти піднявся.

Speaker 2:

Роки бабове, можливо. Де наші слухачі і гладачі можуть тебе,

Speaker 1:

твою музику послухати? Окей, музику ви можете послухати в мене на лайв-концертах. Поки я так роблю. Бо я відчуваю, що в мене буде реліз. В мене буде реліз. Я познімав дуже багато своєї музики. Бо в мене було на російській мові, граємо і так далі. Я познімав це все, бо я не хочу промотити і платити налоги десь там, розумієте? Блін, хрен поймеш. Для мене це важливо. Я знаю, в тебе приходили продюсери, є 12, щось там, коротше, похер. Ну, тіпа, окей, ти робиш із росіянами, із українцями, із тими, із тими, але я просто розумієш, прилітає там піздець, мої друзі помирають. Я не можу по-перше собі позволити це, як артист, як людина, як друг, як брат, як син, батько. Я не можу собі це опозволити. Хтось, якщо хоче собі це опозволяти, окей, працюй далі. Як ти працюєш, you're a fucking wasteman.

Speaker 2:

Дякую за таку пораду. Я знаю, є українці, що навіть слухають русску музику і ще повторяються робити.

Speaker 1:

Я відчуваю, що все стане на свої місця і все буде гаразд, тільки потрібно мати в собі те світло і нести то світло і, знаєш, намагатися зробити так, щоб по-перше, ти відчував себе добре і всі, хто навколо тебе, також відчували себе добре. Музика моя буде на платформах, але це буде на англійському, це буде проект на англійському. Дивіться мій інстаграм, по-перше, це моя платформа. Я завжди на інстаграмі, всі мої івенти, вся моя музика, вся реклама буде там Instagram називається at no limit music чи MC no limit є YouTube але я також я ж кажу я познімав свою дуже багато музики зараз там нічого не залишилося буду я буду робити на англійській мові, бо я так відчуваю, що час настав. The time has come for me to break into

Speaker 2:

UK industry. Питання до тебе ще таке. Яку маленьку дію слухачі або гладачі можуть зробити сьогодні, щоб підтримати українську громаду тут, у Британії? Що вони можуть What can they do now? Right now?

Speaker 1:

Щоб підтримати українську громаду в Британії,

Speaker 3:

так.

Speaker 2:

What one small action listeners and viewers can take today to support the Ukrainian community?

Speaker 1:

Invest into time, it doesn'tі, час, завдати на розумні проєкти, проєкти, які маємо значення, проєкти, які роблять, ну, як, звичайні, звичайні проєкти, яке зможе змінити і дати ідеї, щоб бути вищими, позитивними.

Speaker 2:

Одне любов, так?

Speaker 1:

Так, одне любов, звичайно. Це про те, що люди розміряють. Якщо ти почуваєш любов за якийсь проєкт, і бачиш, що є хтось, який може допомогти цій комуніці, і вони залишають у себе, і ти побачиш, що люди залишають у себе. Не хтось, який просто каже, що може робити що-небудь. Просто вважай час, гроші, або будь-яке інше, будь-яку допомогу щось до людей, які роблять це від здоров'я. Важливо тут в Англії ментальне здоров'я, бо це велика проблема тут. І те, що ми казали, там дуже багато людей розходяться, сім'ї розбиваються. Щоб цього не ставалося, будьте добріші, будьте чесніші, будьте справжніми,

Speaker 2:

будьте собою. One love. Limits? No limits. No limits, no limitations. Я хочу тобі сказати дуже велику подяку від мене, що прийшов і сказав так прости на Коза Токсу, сказати свою історію, як ти жив тут в Британії, як ти сюди переїхав, історію з мамою, як ти три рази сюди хотів переїхати, як ти талант можна сказати в тюрмі знайшов цей.

Speaker 1:

Народилися в тому моменті, коли це

Speaker 2:

було

Speaker 1:

найважливіший момент. Для мене в той момент. Я думаю,

Speaker 2:

що багато людей, що знаходять в житті, це коли в них є як чашка і момент. Люди, що відкриють бізнес або щось роблять, це коли вони побачать якусь проблему і треба цю проблему вирішити. І в них ідеї вух. І ти зробив номер один тут, в Британ можливо тобі ідею можна дати, а чому не забереш всіх українців які з маленько поїхали в других країнах, по Європі і зробити грайм, запросити їх всіх разом, не знаю, можливо це

Speaker 1:

буде така ідея це цікава ідея, можна зробити тур по Європі і зібрати українців в різних мі Якщо хтось побачить, хтось буде цікавитися цим, anybody that's interested to join our Limitless Vibes Instagram, DM me, you know, like, that's it.

Speaker 2:

No Limits це не останній з тобою подкаст. Я ще тебе буду запрошувати. Ми будемо тут робити дебати, ми будемо ще, один подкаст буде дуже скоро виходити, встановлені, це буде для англо-українців, які тут сюди приїхали в кінці 90-х, як я, приїхали, і ми будемо тут розказувати нашу історію, як ми тут виростали, чому було дуже багато сюди приїхали українці по всій Європі,

Speaker 1:

і дуже багато

Speaker 2:

дітей сю Бо людям, я, скажімо так, дякую вам. Дуже велика підтримка, які люди слухають ці подкасти, і навіть дивляться ці подкасти на Ютубі. Людям нравиться досвід. Людям нравиться історія. Твоя історія це жива історія. Це не так, щоб просто ввійшов в

Speaker 1:

інтернет що сьогодні пригласив мене сюди. І це було чудово, як я сказав, це було найкраще інтерв'ю, яку я ще не мав. Звісно, це одна з найкращих експериментів, які я ще не мав. Бо, як і раніше, я хотів зробити інтерв'ю, але я не знав, як зробити. І я впевнений, що ми зробимо інший, і ми зробимо декілька дій.

Speaker 2:

Дякую, що ти був реальним. Що новній українці, був зі мною Соня і Женя, no limits, можете її знати на Інстаграмі Підписуйтесь до нього, зробіть колаборації Не боїтеся Саме останні слова, які кажуть на моєму подкасті Тримаємося, не здиваємося, тільки рухаємося вперед Слава Україні. Героям слава.

People on this episode